Запрошуємо пройти сертифікований безоплатний онлайн-курс «Основи психопідтримки: як допомогти вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події»
Наслідки прояву травми у дитини: як вчителям помітити та реагувати на це?
Сьогодні діти в Україні зростають у складних умовах: війна, постійне відчуття небезпеки, втрата близьких. Це не лише викликає стрес, а й може перерости у травму, що впливає на розвиток, поведінку та, звісно, навчання. Тому вчителям важливо знати, як правильно на це реагувати.
1.Адаптаційний розлад — це надмірна або затяжна реакція на значну зміну в житті (переїзд, війна, розлучення батьків, смерть близької людини).
Серед симптомів:
- Різка зміна настрою без видимої причини.
- Відмова від улюблених предметів.
- Уникнення спілкування з однолітками або навпаки — надмірна конфліктність.
Як можна допомогти?
- Заздалегідь попереджати про зміни в розкладі.
- Ділити завдання на короткі етапи й хвалити за кожен крок.
- Проводити короткі дихальні вправи або мініперерви.
2.Соматоформний розлад — це стан, коли дитина відчуває реальні фізичні симптоми (головний біль, нудоту чи слабкість), але медичні обстеження не виявляють жодних підтверджень хвороб. Так в тілі проявляється емоційний або психологічний стрес.
Серед симптомів:
- Часті скарги на фізичний біль або дискомфорт.
- Симптоми посилюються перед контрольними.
- Під час домашньої роботи або на вихідних скарги зникають або слабшають.
Як можна допомогти?
- Серйозно ставитися до кожної скарги, дати можливість трохи відпочити чи випити води.
- Вести простий журнал: фіксувати дату, час, обставини появи симптомів і тривалість.
- Запровадити передконтрольні ритуали: заспокійливі вправи на дихання або коротку розминку.
3.Реактивний розлад прив’язаності (RAD) — виникає у дітей, які в ранньому віці не мали стабільного, турботливого дорослого. Через це дитині важко будувати емоційний зв’язок, вона може або відсторонюватися, або навпаки — бути надто нав’язливою.
Серед симптомів:
- Дитина уникає зорового контакту або залишається надто відстороненою.
- Небажання просити про допомогу або розповідати про свої емоції.
- Часті пустощі та провокації, спрямовані на перевірку меж довіри.
Як можна допомогти?
- Відводити щодня 5–10 хвилин на індивідуальне спілкування з дитиною.
- Використовувати невербальні сигнали підтримки: м’який тон, усмішка, кивок голови.
- Організовувати завдання в парах чи мінігрупах під наглядом дорослого.
Щоб дізнатися більше, реєструйтеся на безоплатний онлайн-курс «Основи психопідтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події» . Він буде корисним вчителям, вихователям, психологам, працівникам адміністрацій освітніх закладів, батькам та опікунам — усім, хто взаємодіє з дітьми в реаліях сьогодення.
Онлайн-курс «Основи психопідтримки: як вчителям працювати з дітьми, які пережили травматичні події» розроблено благодійною організацією Ukraine Children’s Action Project та Національним центром готовності до катастроф Колумбійського університету у співпраці з українською edtech-компанією EdEra, щоб підтримати українських педагогів і надати їм знання та навички у сфері травма-інформованого підходу до навчання.