Дорожня карта підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Поняття підвищення кваліфікації визначено в пункті 6 статті 18 Закону України «Про освіту» як набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників є не лише їх невід’ємним правом, а й обов’язком. Так, в частині 1 статті 54 Закону України «Про освіту» обумовлено, що педагогічні працівники мають право на:
– підвищення кваліфікації, перепідготовку;
– вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
У частині 2 цієї статті зазначено одним із обов’язків педагогічних працівників постійне підвищення свого професійного і загальнокультурного рівня та педагогічної майстерності.
Крім того, підвищення кваліфікації є необхідною умовою проходження атестації педагогічними працівниками (частина 4 статті 59 Закону України «Про освіту»). Педагоги дошкільних і позашкільних закладів освіти проходять підвищення кваліфікації не рідше 1-го разу на 5 років, а педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти – щорічно.
Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника:
– закладу дошкільної, позашкільної освіти не менше, ніж 120 годин на 5 років;
– закладу загальної середньої освіти не менше, ніж 150 годин на 5 років, з яких не менше 10% – підвищення кваліфікації за напрямом «Інклюзивна освіта» та не менше 10 % – підвищення кваліфікації за напрямом «Психологічна підтримка».
Алгоритми дій закладу освіти та педагогічного працівника щодо порядку організації підвищення кваліфікації
Важливо:
Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік.
1. Самоаналіз діяльності педагогічного працівника.
2. Вибір напряму підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета);
- формування в учнів спільних для ключових компетентностей вмінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми);
- психолого-фізіологічні особливості учнів;
- створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості інклюзивного навчання;
- використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі;
- мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
- розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти та їх заступників).
3. Вибір напряму підвищення кваліфікації: Вибір суб’єкта підвищення кваліфікації:
- ліцензований;
- не ліцензований.
4.Вибір виду кваліфікації:
- навчання за освітньою програмою (участь у тренінгах, вебінарах, майстер-класах);
- стажування.
5. Документ про підвищення кваліфікації:
- оприлюднюється суб’єктом протягом 15 діб.
6. Визнання результатів підвищення кваліфікації:
- для неліцензованих суб’єктів – рішенням педагогічної ради.
Подається: клопотання та документ про підвищення кваліфікації протягом 1 місяця після проходження підвищення кваліфікації.
Докладніше з інформацією щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників можна ознайомитися за покликаннями:
Закон України “Про освіту” (ч.6 ст. 18, ст. 54, ст. 59).
Закон України “Про позашкільну освіту” (ст.24)
Закон України “Про повну загальну середню освіту” (ст. 51)
Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
Можливості для вчителів 2020: підвищення кваліфікації