Розробляємо індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами
Крок 1 Обговорити результати вивчення, визначити сильні сторони дитини
Результати вивчення команда супроводу обговорює на колегіальному засіданні, мета якого — узагальнити оцінку сильних сторін дитини й труднощі, поточний рівень знань, умінь і навичок та сформулювати перспективні цілі в різних сферах розвитку. На цьому засіданні обов’язково мають бути присутні батьки дитини з особливими освітніми потребами.
Визначити сильні сторони дитини — першочергове завдання у плануванні роботи з нею. Виявлені на початковому етапі роботи з дитиною психофізичні особливості, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування навчальним матеріалом, їхній ретельний аналіз — основа для розроблення цілей і завдань під час планування подальшої роботи. Тому кожен фахівець команди, вивчаючи відповідно до своєї компетенції сферу розвитку дитини, мав детально фіксувати результати, які потім всі обговорюють на спільному засіданні.
Представляючи результати вивчення, важливо:
• пояснити, що метою презентації результатів оцінки є визначення особливих освітніх потреб дитини для подальшого планування роботи з нею;
• нагадати про конфіденційність інформації, яку буде повідомлено;
• зауважити, що після звіту кожного члена команди всі можуть ставити запитання;
• представляючи інформацію про дитину, насамперед наголосити на її сильних сторонах, а потім на виявлених труднощах;
• надати слово для презентації результатів усім, хто брав участь в оцінці сильних сторін дитини і труднощів;
• узагальнити результати оцінки та надати час для запитань; • занотувати рекомендації фахівців для складання ІПР;
• зачитати занотоване, щоб пересвідчитися, що всі члени команди розуміють зміст результатів і погоджуються з рекомендаціями.
Які питання розглядати під час зустрічі з обговорення результатів комплексного вивчення індивідуальних особливостей і потреб учня
1. Який теперішній рівень досягнень дитини?
2. Якою є поведінка дитини, яких змін вона потребує для покращення процесу навчання?
3. З удосконалення / розвитку яких навичок необхідно розпочати?
4. У яких сферах розвитку необхідно надати допомогу?
5. Яких фахівців необхідно залучити?
6. Скільки часу на тиждень триватимуть заняття з фахівцями або додаткові заняття?
7. Чи потрібен дитині супровід і який саме?
8. Які адаптації чи модифікації курикулуму необхідно здійснити?
9. Які адаптації середовища, технічного забезпечення необхідно здійснити?
10. Які зміни у розкладі мають відбутися?
11. Які заходи будуть запропоновані для встановлення співпраці з іншими учнями?
12. У яких заходах, крім навчальних, дитина братиме участь?
Крок 2 Визначити цілі й завдання в роботі з дитиною
Планування освітньої діяльності передбачає визначення індивідуальних цілей і завдань для досягнення дитиною очікуваних результатів у засвоєнні знань, формуванні умінь і навичок, поведінки тощо. Для ефективності планування діяльності на рік оберіть три цілі стосовно тих сфер, у розвитку яких дитина потребує допомоги.
Основоположний складник технології індивідуального планування — пошук належних формулювань для запису цілей (індивідуальних очікуваних результатів). Для цього можна використовувати методику SMART* (таблиця). Цілі повинні бути конкретними, вимірюваними, досяжними, доцільними (актуальними для дитини) та визначеними у часі.
Важливо визначити, які саме цілі актуальні для дитини з особливими освітніми потребами, опираючись при цьому на ієрархію цілей**:
1) безпека (коли завдає шкоду собі або іншим);
2) соціальний розвиток;
3) комунікативні навички;
4) поведінка;
5) навички самостійності;
6) навчальні навички.
Щоб досягти індивідуальних очікуваних результатів, цілі розкрийте через послідовність менших елементів (або кроків) — короткострокові завдання. Це поетапні кроки, контрольні показники, спрямовані на реалізацію річних цілей. Реалізація завдань зрештою має привести до повного досягнення індивідуальних очікуваних результатів.
Щоб правильно сформулювати завдання, команда супроводу:
• визначає головні складники в досягненні індивідуального очікуваного результату;
• організовує ці складники в певній послідовності;
• описує, як саме учень має продемонструвати володіння навичками, передбаченими короткотерміновим завданням;
• встановлює термін, до якого він має засвоїти ці навички;
• визначає умови, за яких учень має демонструвати відповідну поведінку, наприклад, середовище, необхідний рівень допомоги, потрібне обладнання);
• вказує критерії, наприклад, правильність / точність, тривалість, частота, стандарт виконання очікуваних дій / поведінки, за якими можна оцінити досягнення навчальної мети, передбаченої цим короткотерміновим завданням.
Крок 3 Адаптувати чи модифікувати курикулум
Ступінь комплексності ІПР пов’язаний зі специфічними потребами дитини. Щоб діти засвоювали матеріал на рівні вимог типової освітньої програми, вчитель застосовує технологію диференційованого викладання. Вона передбачає створення освітнього середовища для кожного учня з використанням різноманітних підходів до навчання.
Однак є незначна кількість дітей, які потребують зміни курикулуму шляхом адаптації або модифікації змісту освітньої програми. Для цього проаналізуйте психолого-педагогічну характеристику дитини й вирішіть, у якому обсязі вона вивчатиме матеріал типової освітньої програми, працюватиме над передбаченими нею очікуваними результатами (у випадку адаптації змісту освітньої програми) чи працюватиме над своїми індивідуальними очікуваними результатами (у випадку модифікації змісту освітньої програми). Адаптація передбачає спрощення змісту освітньої програми, тобто часткове зменшення складності цілей та/або її змісту. Модифікація передбачає: виключення деяких кінцевих цілей / змісту — за виключення навчального предмету; інтеграцію змісту і цілей декількох освітніх програм — за інтеграції навчальних предметів.
У випадку модифікації курикулуму потрібно розробити індивідуальний навчальний план дитини з особливими освітніми потребами, який є частиною ІПР.
Індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів (ст. 1 Закону України «Про освіту»).
Індивідуальний навчальний план дитини з особливими освітніми потребами визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин на вивчення кожного предмета за роками навчання. У плані враховують додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо. Наприклад, забезпечуючи індивідуалізацію освітнього процесу для дітей з ментальними порушеннями розвитку, команда супроводу вирішує, від вивчення якого навчального предмету дитини можна звільнити (наприклад, іноземної мови), а коли навчальні предмети будуть інтегровані:
У такому випадку складають індивідуальний навчальний план, який містить перелік навчальних предметів, які буде вивчати дитина. Потім визначають зміст програмового матеріалу, який дитина має засвоїти на кінець року.
Після завершення навчання учня в закладі освіти, в додатку до документа про освіту зазначають навчальні предмети, які вивчав учень, відповідно до індивідуального навчального плану.
Модифікований курикулум реалізують, забезпечуючи доступність змісту й розширення компонентів загальної освітньої програми. При цьому відбувається чергування колективної та індивідуальної форм навчальної діяльності. Для дітей з особливими освітніми потребами створюють умови для виконання індивідуальної роботи на різних етапах уроку залежно від їхніх можливостей і потреб. Зокрема, для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку використовують різні форми опрацювання змісту індивідуальної освітньої програми:
1) індивідуальна форма роботи з педагогом у разі повної модифікації програми навчального предмету;
2) поєднання фронтальної, групової роботи у класі та індивідуальної роботи з асистентом на певному етапі уроку;
3) фронтальна та групова робота за адаптованими матеріалами без модифікації курикулуму з підтримкою асистента вчителя.
Крок 4 Визначити додаткові освітні послуги
Ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від надання додаткових послуг (таблиця), які реалізують у процесі проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня. Залежно від виявлених потреб у структурі ІПР зазначають розклад занять із додатковими фахівцями (спеціальним педагогом, практичним психологом та іншими), вказують кількість і тривалість таких занять з дитиною.
