20 березня пройшов третій вебінарі від ЦПРПП м.Києва та Національної академії педагогічних наук України “Прийняття рішень в умовах невизначеності та ризиків”
Працівники КЗ "ЦПРПП" ПМР" взяли участь у спільному проєкті ЦПРПП м. Києва та Національної академії педагогічних наук України – освітньому марафоні «Сучасні технології стратегічного управління закладом освіти».
20 березня пройшов третій вебінар “Прийняття рішень в умовах невизначеності та ризиків” у рамках освітнього марафону.
Процес прийняття рішень для кожної людини індивідуальний, дуже складний і мало хто може його уникнути. Рішення - це вибір альтернативи. До рішенням відносяться абсолютно різні вибори, здійснюються нами в повсякденному життя: вибір одягу, меню і так далі. Деякі приймаються нами абсолютно машинально, без довгого і систематичного обдумування, розгляду всіх альтернатив. Однак і в повсякденному житті є рішення, над прийняттям яких ми розмірковуємо години, дні, місяці і роки.
Управління закладом освти у сучасних умовах є непростим завданням. Рішення приймається в умовах визначеності, коли керівник може з точністю визначити результат кожного альтернативного рішення, можливого в даній ситуації. Порівняно мало організаційних або персональних рішень приймається в умовах визначеності. Однак вони все-таки мають місце.Рівень визначеності при прийнятті рішень залежить від зовнішнього середовища. Він збільшується за наявності твердої правової бази, яка обмежує кількість альтернатив і знижує рівень ризику.
До рішеннь, прийнятих в умовах ризику, відносяться такі рішення, результати яких не є певними, але ймовірність кожного можливого результату можна визначити.
Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів. Це має місце, коли фактори настільки нові і складні, що неможливо отримати достатньої інформації, здатної допомогти об'єктивно визначити ймовірність, або наявна ситуація не підпорядковується відомим закономірностям.
Рішень, прийнятих в умовах абсолютної визначеності, в реальному житті бути не може. Однак існують ситуації, коли рішення приймається в умовах майже повної визначеності. Керівник закладу має враховувати рівень ризику при прийнятті рішень. На практиці рішення, прийняті в умовах повної невизначеності, практично не зустрічаються. Це відбувається тому, що в будь-якому випадку можна або зібрати деяку додаткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати ситуацію, або прийняти рішення на основі суджень, інтуїції, аналізу накопиченого досвіду керівника, що також зменшує невизначеність.
Отже, невизначеність — властивість об’єкта прийняття рішення, що виражається в його необгрунтованості, неясності, яка приводить до недостатньої можливості аналізу, розуміння, визначення його теперішнього та майбутнього стану. Ризик — це можлива небезпека, дія наугад, що вимагає: з однієї сторони — сміливості в надії на щасливе завершення, а з іншої — врахування матеріального обгрунтування ступеня ризику (відсутність 100% впевненості).
Існують три типи моделей прийняття рішень, що залежить від ступеня визначеності можливих наслідків:
- Прийняття рішень в умовах визначеності. При прийнятті даного типу рішень існує 100% ймовірність появи наслідків прийнятих рішень.
- Прийняття рішень в умовах ризику. В даних рішеннях існує певна ймовірність появи наслідків результату по кожній альтернативі.
- Прийняття рішень в умовах невизначеності. При прийнятті даних рішень не існує будь-якої (певної) ймовірності появи окремих результатів.
Якщо рішення приймається в умовах визначеності, то збільшується оперативність розробки, зменшуються витрати на вибір доцільного варіанта. Перевага подібної ситуації: керівник з достатнім ступенем точності визначає результат кожної з наявних альтернатив рішень. Але ж на практиці нерідкі випадки відсутності повної визначеності ситуації. Ризик полягає в можливих помилках при оцінці ступеня ймовірності настання тих чи інших подій.